Владислав Гриценюк про новий закон України про лобіювання, прозорість, освіту та професійні стандарти
Author(s): Scott Douglas Jacobsen
Publication (Outlet/Website): Ukrainian National Lobbyists Association
Publication Date (yyyy/mm/dd): 2026/10/08
Владислав Гриценюк про новий закон України про лобіювання, прозорість, освіту та професійні стандарти
Автор: Скотт Дуглас Джейкобсен
Незалежний журналіст та координатор Diplomatic Legal Hub
Як Україна розвиває прозоре лобіювання за допомогою нормативно-правового регулювання, професійної освіти, сертифікації, регіонального представництва та заходів щодо запобігання корупції?
Огляд біографії та інтерв’ю
Владислав Гриценюк — український юрист, адвокат, викладач та фахівець з лобіювання, який мешкає в Одесі та має ступінь доктора юридичних наук. Він бере участь у діяльності Національної асоціації лобістів України та сприяє розвитку прозорого та регульованого лобіювання. Його діяльність також охоплює юридичну освіту, професійні стандарти, регіональну адвокаційну діяльність та розвиток нової системи та інституцій лобіювання в Україні.
У цьому інтерв’ю Скотт Дуглас Джейкобсен та Владислав Гриценюк обговорюють нову систему лобіювання в Україні, поширені серед громадськості хибні уявлення про зв’язок лобіювання з корупцією, професійні стандарти, освіту та сертифікацію, регіональний розвиток в Одесі, оподаткування та регулювання, а також роль прозорого лобіювання у зміцненні правової та інституційної системи України в умовах війни та під час відновлення країни.
Вступ до Національної асоціації лобістів України
Скотт Дуглас Джейкобсен: Як ви почали співпрацювати з Національною асоціацією лобістів України?
Владислав Гриценюк: Я — юрист і адвокат. Регулярно стежу за змінами в українському законодавстві. Мене зацікавив Закон України «Про лобіювання», який був ухвалений Верховною Радою в лютому 2024 року та набрав чинності 1 вересня 2025 року, а також запуск Реєстру прозорості НАЗК.
Після цього я пошукав інформацію в Інтернеті й дізнався про Національну асоціацію лобістів України, що розташована в Києві. Я попросив свого колегу зв’язатися з цією асоціацією.
Я був дуже радий і здивована, що отрималав відповідь так швидко. Я надіслав їм своє резюме та пояснив, що для мене важливо долучитися до діяльності асоціації та бути серед фахівців, які допомагають розвивати цю нову галузь в Україні. Після цього мене запросили до Києва, де я вперше зустрілася з Олексієм Шевчуком.
У нас відбулася дуже цікава розмова. Він також є юристом, і для мене було обнадійливим побачити, що навіть під час війни ми можемо серйозно думати про розвиток і модернізацію правової системи України.
Правові межі, прозорість та професійні стандарти
Якобсен: Лобістська діяльність має здійснюватися в рамках чітких правил. Які найважливіші обмеження вже встановлено в українському правовому полі? Які, на вашу думку, додаткові запобіжні заходи чи обмеження слід запровадити?
Гриценюк: В Україні мої друзі та клієнти часто запитують мене: «Що таке лобіювання?»
Протягом багатьох років жителі України асоціювали лобіювання з корупцією. Вони можуть уявляти собі це так: знати когось у владі, зателефонувати цій людині, попросити її вирішити проблему та запропонувати гроші чи іншу вигоду в обмін. Однак професійне лобіювання, як воно регулюється українським законодавством, не є тим самим, що й корупція.
Нова нормативно-правова база розглядає лобіювання як регульовану та прозору форму впливу на розробку та прийняття законодавчих та інших нормативно-правових актів у комерційних інтересах. Вона встановлює чіткі правила щодо того, хто може займатися лобіюванням, як слід здійснювати лобістську діяльність та як її слід розкривати через Реєстр прозорості.
Це професійна система та легітимний спосіб представлення інтересів.
Саме тому люди іноді вважають лобіювання корупцією. Зараз у нас є правова база, але Закон про лобіювання ще дуже новий. Я хочу бути серед фахівців, які допомагатимуть вдосконалювати його у міру розвитку практики. Закон набрав чинності 1 вересня 2025 року разом із Реєстром прозорості Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), що створило офіційну систему реєстрації та звітування про лобістську діяльність.
Одне з питань стосується того, хто може стати лобістом. Українське законодавство дозволяє як фізичним, так і юридичним особам набувати статусу суб’єкта лобістської діяльності з урахуванням встановлених законом обмежень. Воно не встановлює загальної вимоги щодо наявності певної освітньої кваліфікації.
Я вважаю, що це питання заслуговує на подальше обговорення, оскільки лобіювання може стосуватися технічно складних галузей права та державної політики. Наприклад, той, хто прагне вплинути на законодавство у сфері енергетики, повинен розуміти правові та практичні наслідки запропонованих змін. Недосконало сформульована поправка може мати наслідки, що виходять далеко за межі положення, яке змінюється. Ось чому я вважаю, що закон, можливо, з часом потребуватиме доопрацювання.
Наразі одним із питань, яке ми активно обговорюємо, є оподаткування та професійний статус лобістів в Україні. Разом із колегами ми розглядаємо, як лобіювання має вписуватися в існуючу нормативно-правову та податкову базу, зокрема, чи може окремий лобіст діяти за професійною моделлю, яка в певних аспектах є порівнянною з іншими видами незалежної професійної діяльності в Україні. Ці питання все ще потребують обговорення з відповідними державними органами.
Це нова професія в Україні, і ми допомагаємо формувати її правила. Сподіваюся, що нам вдасться створити систему, яка буде ефективно функціонувати протягом багатьох років. Під час підготовки юридичних висновків та пропозицій я також вивчав європейські та американські підходи до лобіювання та аналізував, які елементи з них могли б бути корисними в українських умовах.
Регіональна роль Одеси та освіта у сфері лобіювання
Якобсен: Як ви оцінюєте роль «Одеси» в рамках НАЛУ у впровадженні необхідних змін та досягненні позитивного впливу шляхом лобіювання — як на користь тих, хто прагне отримати легітимне представництво, так і в плані встановлення запобіжних заходів проти перевищення повноважень або неналежного лобіювання?
Гриценюк: Одеса — дуже важливий регіон. Лобістська діяльність не повинна розвиватися лише в столиці, Києві. Нам також потрібна потужна професійна робота в регіонах.
Одеська область має особливе значення для України завдяки своїм портам, логістиці, сільському господарству, міжнародній торгівлі, інвестиціям та діловій активності. У 2026 НАЛУ офіційно заснувала своє Одеське регіональне відділення з метою підтримки прозорого лобіювання, діалогу з урядом та місцевою владою, а також представлення інтересів регіону на національному рівні.
Крім того, з цим регіоном пов’язано чимало підприємств, міжнародних організацій та іноземних представників. Саме тому ми вирішили підписати меморандум.
Наприклад, ми співпрацюємо з Одеською торгово-промисловою палатою, яка представляє інтереси багатьох підприємств регіону. Ми також співпрацюємо з університетами.
Я викладаю студентам сільськогосподарського університету за п’ятьма спеціальностями і вирішив ознайомити їх також із законодавством про лобіювання. Ця робота має важливий освітній компонент, оскільки, як я вже згадував, багато хто досі вважає, що лобіювання або не підходить для України, або є просто ще однією формою корупції. Частина моєї місії полягає в тому, щоб пояснити, що професійне лобіювання, яке здійснюється в рамках закону, відрізняється від корупції.
Я хотів би, щоб в Україні розвивалася більш потужна система освіти у сфері лобіювання. Можливо, у найближчому майбутньому з’явиться спеціалізована школа, інститут або інша інституційна структура для підготовки студентів та фахівців у цій галузі. НАЛУ вже розпочала розбудову освітньої інфраструктури, зокрема Вищої школи лобіювання та спеціалізованих навчальних програм.
Сертифікація та безперервна професійна освіта
Якобсен: Отже, щодо лобістської діяльності з часом може з’явитися офіційна процедура кваліфікації або сертифікації. Початковий варіант такої процедури міг би реалізовуватися в рамках курсів НАЛУ. Людина могла б пройти курс, скласти необхідний іспит і отримати сертифікат.
Гриценюк: Так, я розумію. Гадаю, НАЛУ могла б розробити щось подібне до системи безперервної професійної освіти, яка діє у юридичній галузі. Українські адвокати вже мають налагоджену систему курсів професійного розвитку, сертифікатів та безперервної освіти, яку координують такі установи, як, зокрема, Вища школа адвокатури. У цій системі також використовуються кредити професійного розвитку за акредитовані заходи.
Гадаю, лобісти могли б розробити щось подібне. Нам потрібні сертифікація та безперервна освіта, адже для глибокого й всебічного розуміння певної галузі необхідні як практичний досвід, так і структурована система підтримки професійних знань.
Професія лобіста в Україні все ще розвивається відповідно до Закону «Про лобіювання», який набрав чинності 1 вересня 2025 року. Формування професійних стандартів паралельно з нормативно-правовою базою може сприяти утвердженню лобіювання як самостійної та підзвітної професії.
Якобсен: Дуже дякую за надану можливість і за ваш час, Владиславе.
Last updated May 3, 2025. These terms govern all In-Sight Publishing content—past, present, and future—and supersede any prior notices. In-Sight Publishing by Scott Douglas Jacobsen is licensed under a Creative Commons BY‑NC‑ND 4.0; © In-Sight Publishing by Scott Douglas Jacobsen 2012–Present. All trademarks, performances, databases & branding are owned by their rights holders; no use without permission. Unauthorized copying, modification, framing or public communication is prohibited. External links are not endorsed. Cookies & tracking require consent, and data processing complies with PIPEDA & GDPR; no data from children < 13 (COPPA). Content meets WCAG 2.1 AA under the Accessible Canada Act & is preserved in open archival formats with backups. Excerpts & links require full credit & hyperlink; limited quoting under fair-dealing & fair-use. All content is informational; no liability for errors or omissions: Feedback welcome, and verified errors corrected promptly. For permissions or DMCA notices, email: scott.jacobsen2025@gmail.com. Site use is governed by BC laws; content is “as‑is,” liability limited, users indemnify us; moral, performers’ & database sui generis rights reserved.
